ГЛУЗИК, КА,
Глузик, ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе. Вас. 178.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 290.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГЛУЗЛИВИЙ, А, Е. →← ГЛУЗИ, ЗІВ,